- твердоголовий
- -а, -е, розм.1) Розумово обмежений, дурний. Твердоголова людина. || Відсталий, занадто консервативний.2) у знач. ім. твердоголо́ві, -вих, мн. Про крайніх консерваторів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.